Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу при вивченні фізики

В.О. Сухомлинський писав: «Мислення, думання стає розумовою працею тільки тоді, коли воно цілеспрямоване, тобто являє собою розв’язання завдання».

Пізнавальний інтерес - це інтерес до знань, потреба у розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні знань, прагнення здобувати нові знання і вміння, застосовувати свої пізнавальні можливості та вдосконалювати інтелектуальні здібності.

         Знання основ фізики в наш час стрімкого технічного прогресу необхідні всім не лише для правильного розуміння оточуючого нас світу, але й для свідомого та безпечного користування технічними творіннями людського розуму.

Творчі завдання ( казки, фантастичні оповідання за навчальними темами; чайнворди, кросворди, анкети, тематичні збірки фактів) розвивають науковий світогляд учнів, логічне мислення, зв'язне мовлення; виховує інтерес до фізики, бажання пізнавати.

В своїй роботі я використовую групові, індивідуальні, монопредметні і міжпредметні проекти.

Результативність такого методу сприяє активізації всієї навчально-пізнавальної діяльності, надає учню силу і привабливість, можливість відчути радість від творчої діяльності, задоволення від навчання.

З метою формування позитивних мотивів навчальної діяльності використовую такі методи: словесні, наочні і практичні, репродуктивні і пошукові, індуктивні і дедуктивні, а також методи самостійної навчальної роботи, використовую наочність, яка підвищує інтерес учнів до питань, що вивчаються, допомагає перебороти втому чи негативні відчуття. Проводжу лабораторні, практичні експериментальні роботи, які також виступають в ролі мотивів активної навчальної діяльності, застосовую проблемно-пошукові методи, які є надзвичайно цінними у створенні позитивних мотивів навчання.

Використання експерименту в навчальному процесі з фізики дозволяє:

– показати явища, що вивчаються, в педагогічно трансформованому вигляді і тим самим створити необхідну експериментальну базу для їх вивчення;

– проілюструвати встановлені в науці закони і закономірності в доступному вигляді і зробити їх зміст зрозумілим для учнів;

– підвищити наочність викладання;

– ознайомити учнів з експериментальним методом дослідження фізичних явищ;

– показати застосування фізичних явищ, що вивчаються, в техніці та побуті;

– посилити інтерес учнів до вивчення фізики;

– формувати дослідно-експериментаторські навички.

Кожен із названих вище методів організації навчально-пізнавальної діяльності є не тільки інформаційно-навчаючим, а й мотиваційним.

Якісну фізико - математичну підготовку неможливо надати молодому поколінню, використовуючи лише традиційні прийоми та методи навчання. Навчально- виховний процес, планую так,  щоб кожен здібний учень мав змогу повністю проявити себе, тим самим підвищити якість знань та свій творчий потенціал.

Використання на уроках фізики інноваційних технологій змінює атмосферу на уроці, викликає робочий настрій у дітей, і як наслідок, покращується якість набутих знань.

Види завдань на уроках за особистісно орієнтованого навчання.

1. Завдання на створення можливостей самопізнання («Пізнай себе!»): за поданим учителем планом, схемою, алгоритмом учень перевіряє виконану їм роботу, робить висновки про те, що вдалося, де були помилки; аналіз й оцінка характеру своєї участі в навчальному процесі; ступень активності, ініціативності, позиція у взаємодії з іншими учнями; «дзеркальні завдання» - знаходження особистих або навчальних характеристик у навчальному матеріалі;

2. Завдання на створення можливостей для самовизначення («Обирай себе!): включають аргументований вибір різного навчального матеріалу, способу виконання завдань (з ким і як виконувати завдання), форми звітності про виконання завдання.

3. Завдання на «включення» самореалізації («Пізнай себе!»): ці завдання вимагають творчості в змісті роботи, творчості в способі виконання роботи (перетворення змісту на схеми, опорні конспекти, постановка не за зразком дослідів, практичних робіт); вибір учнем різних жанрів завдань (науковий звіт, інсценування, газета та ін.).

4. Завдання, які орієнтовані на спільний розвиток школярів («Створюй разом!»): «мозковий штурм», театралізація, групові проекти, інтелектуальні командні ігри; творчі спільні завдання з (або без) розподілом учителем організаційних ролей у групі (керівник, лаборант, експерт, помічник, та інші); спільний аналіз процесу й результату роботи.

5. Завдання й група методів організації спільної роботи, які спрямовані на розвиток намірів змінити себе («Змінюй себе заради себе!»): завдання, які дозволяють добровільно обрати вид навчальної роботи, проаналізувати на добровільних засадах результати роботи самим учнем (добровільне самооцінювання); завдання на опрацювання своїх навчальних перспектив; завдання на вияв особистих якостей (ці завдання не оцінюються в балах).

При проходження теми завжди відвожу час для розв’язування якісних задач, які цікаві за змістом, сприяють усвідомленню вивченого матеріалу, показують прикладний характер вивчених тем, розвивають спостережливість, розширюють світогляд учня.

Досвід моєї роботи переконує  мене в тому, що за всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком.

Серед завдань курсу фізики старших класів виділяю формування наукового світогляду учнів, розкриття ролі фізичного життя людини й суспільного розвитку, висвітлення етичних проблем наукового пізнання, формування екологічної культури людини засобами фізики та астрономії.

Позакласна робота з фізики сприяє розширенню сфери застосування вмінь і навичок, які були здобуті на уроках фізики. В основі позакласної роботи лежить самоуправління учнів. Саме вони є суб'єктами позакласної роботи: вона проводиться їм заради них. Їх бажання і інтереси є визначальними при виборі форм і змісту позакласної роботи. Вона пов'язана з створенням колективу в цілому і всередині його - мікроколективів, що передбачає товариську взаємодопомогу «відчуття плеча» співпереживання і визначення свого місця в колективі, вміння співвідносити свої бажання з бажанням більшості.

Успішна робота може забезпечуватись лише при умові доброзичливих відношень її учасників один до одного, при цьому важливо помічати досягнення, шукати і знаходити ще не реалізовані можливості своїх товаришів.

Педагогічні інновації потребують багато часу для підготовки вчителя. Необхідно зібрати й опрацювати оригінальні вчительські знахідки, професійні секрети, практичні приклади від колег та опрацювати їх на власному досвіді. Після кількох ретельно підготовлених уроків та позакласних заходів з фізики з використанням інновацій учитель зможе відчувати, як змінилася атмосфера на уроці, що слугуватиме додатковим стимулом для роботи з новітніми педагогічними технологіями.

В процесі вивчення проблеми «Використання сучасних технологій на уроках фізики», проаналізувавши новітні педагогічні технології, я прийшла до висновку, що необхідно узагальнити кращі педагогічні ідеї і застосовувати в практиці те, що відповідає потребам сьогодення, індивідуальності вчителя.